Ось дивний сон мені наснився – я в жменю рву червоні вишні

І нащо це роблю не знаю, а поруч в ліжку спить хвора мати.

Той сон мені запав у душу і що робить тепер я мушу?

Не на добро він вже наснився, а на горі ч – червоні вишні.

Висять мог грона такі червоні, я знов і знов їх рву в долоні.

Потім хатину десь купляю та тільки де часом не знаю

І кудись збираю свої речі а в тій хатині немає дверей.

Нема і вікон – яка ж це хата?

Да ще й малою мені здалася – скоріше схожа на домовину.

Мене взяв смуток – є ще надія

Що все минеться – мати одужа і все повернеться і буде як було

Я знов прокинувсь й розплющив очі:

Думки погані голову морочать

І раптом сон мене поглинув, той страшний сон знов пережив я

Я на собі рву пуповину.

Це не на добро і це я знаю

На хвору матір в ліжку знов поглядаю

І страх мене чомусь проймає вона спить важко, щось кутуляє

Наче сказать в останнє хоче і вже не може розплющить очі

А я знаходжусь біля неї поруч боюсь що прокинеться і з ліжка встане

Й піде назавжди так з хати мати.

І помолившись на ікону боюсь заснути в цю ніч я знову.

                                                                                                27.06.13