Журчить струмочок – вода холодна,

Пливе листочок, кудись далеко.

На дні каміння підмите мулом,

Блищить на сонці вода джерельна.

Кружляє в небі якась птиця,

А сонце палить – на то і літо.

Майже немає хмарин на небі,

Траву зминаю, я на колінах.

Молюсь струмку що би напитись,

В воді я бачу відблиски неба.

Губами низько я припадаю,

І затаївши звичайно подих.

Воду я жадібно в себе ковтаю,

І зводить зуби вода холодна.

І знову дихаю я майже вільно,

Від задоволення радію.

І якось легше стає на серці,

Вітром зненацька знову подуло.

І по воді пробігла хвиля,

Трава зелена вмить сколихнулась.

А потім знову вся затаїлась,

Сонце нещадно так і палає.

Теплова хвиля біжить землею,

Й здіймається мов та примара.

А сонце далі все палить землю

Біжить струмок, куди не знаю,

Дарує радість вода джерельна.

                                18.06.13