Ось я і вдома, знов на дивані,

Лежу дивлюся журнали старі.

Плюю на пальці сторінки гортаю,

А там дівулі, такі шикарні.

Все в них від Бога – стрункі фігури,

І форми пишні – мов спілі вишні.

Все там, як треба – нічого зайве,

А в моєї жінки лиш очі карі.

Лежить у спальні «Плейбой» гортає,

І хай їй соромна там буде.

Що я один тут на дивані,

Ще й розглядаю оці малюнки.

Наче б ніколи цього не бачив,

Ось так життя і пробігає.

Жінка моя плейбой гортає,

Я не герой її роману

Тому й лежу сам на дивані.

                                     17.03.13