Слова подяки тривожать душу – палкі бажання і мліє серце.

Все худе й зайве помре назавжди, а ви молітесь тільки на краще.

Добро звичайно всіх об’єднає, любов дасть крила хто в неї вірить

І ми мудріщі повинні стати, щоб поті моснцю мали радіти.

Відріжу хліба велику скибу й усім розділю по половині.

Наїстись вдосталь хай всім не буде, але людина щаслива стане.

Нехай улітку не буде снігу – зимою сонце тебе зігріє.

Дадуть притулок чужії люди, ти не повіриш а воно так буде.

І о за туга обійме груди, бур’ян зів’яне, а що там далі?

А далі буде трава в коліно, може й по пояс що тут гадати.

Так і людина – з родини в родину, мале старому прийде на зміну

                                                                                                         16.09.12