Володя Путін сирота:

давно вже матері нема,

Хай би ще трохи пожила.

І глянула на свого сина,

 Якому “море по коліна”

Що б  він старенькій тут сказав

“Бо дров добряче, вже наламав”

Тут може й сам тепер не радий

А крокувать, здається, задом

Такий “володар” все ж не звик.

Загруз по вуха геть в лайні.

То далі що йому робить?

“Свита” пораду тут не дасть,

Тому що в Путіна вся “власть”.

Він цар звичайно, чи не цар?

І стали “грішні” вижидать,

Щоб на “одного” все списать.

А він такий “святий” в болоті,

Напевно гарно так застряг

Не вирве вже свої чоботи

Яйця почухав і сказав:

- Я вижу все себе с Кремля

И Украина уже не та

Меня, царя, не уважает

И на Европу свой взгляд кидает

То ее надо “проучить”

Такой один я на весь свет

хоть по натуре и плебей

“Покаюсь и господь простит”

А на остальных мне наплевать

В мире и так много Славян

По всему свету развелось

Мне все равно миллион людей или же два

Сгорят в огне как те дрова

А потому могу сказать

Вы вряд ли сможете меня понять

А голова “болит” моя не просто так, а цели для

Главное чтоб Путин был “у руля”

07.03.2022