Я викладаю на папері думки сумні, а й коли веселі,

Складаю ямбом їх, а чи то хореєм,

Вірші виходять чомусь такі скажені.

Ось зараз вам їх я і прочитаю:

Тільки спочатку всіх попереджаю,

Якщо комусь, що не до вподоби,

То вибачайте мене вельми шановні.

І накивайте, як подалі п’яти,

Бо не дочекаюсь я від вас уваги.

Спасибі вам за це казать не стану,

Бо свої вірші я вам задарма читаю

От би як ви за це мені платили,

То користь від того була б мені для діла.

То ж маячня як кожен пише,

А ви повинні все це терпіти.

І от той з усіх нас звичайно талановитий,

Хто має все це в собі носити.

А тому він завжди голодний,

Хай що там каляка,

Але це все твір художній.

І вам його не зрозуміти,

То ви йому нічого тут і не кажіте.

Колись і він вам чимось віддячить,

Щось прочита, а чи то заплаче,

Коли потрапить десь на кладовище,

Провідать рідних там своїх і близьких.

                                                06.06.19